FAQ

Що таке державна допомога?

Державна допомога є по суті поняттям, що переплітається із впливом на конкуренцію та торгівлю через субсидії, податкові пільги та інші форми державних концесій, які надають перевагу окремим компаніям і, таким чином, можуть негативно позначитися на діяльності інших компаній.

В Європейському Союзі поняття «допомоги» розвивалося протягом багатьох років в процесі Європейської інтеграції. Крім положень статті 107(1) Договору про функціонування Європейського Союзу правила державної допомоги стали більш прозорими та передбачуваними завдяки м’якому праву та регулюванню, здійснюваному Європейською Комісією, та завдяки рішенням Європейського Суду. Договір про функціонування ЄС не містить визначення поняття «державна допомога». Статтею 107(1) Договору закріплено, що «державна допомога» має бути надана в будь-якій формі державою або за рахунок державних ресурсів. Для застосування статті 107(1) Договору допомога повинна загрожувати спотворити конкуренцію, надаючи переваги певним суб’єктам господарювання чи виробництву певних товарів тією мірою, якою вона впливає на торгівлю між державами-членами.

Таке визначення часто порівнюється, але не є ідентичним визначенню субсидій, відповідно до правил СОТ.

Як надання державної допомоги регулюється в Україні?

1 липня 2014 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», яким закріплюються сучасні правила контролю та моніторингу за державною допомогою.

Широка економічна мета Закону «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» полягає в тому, щоб уникнути будь-яких надмірних спотворень конкуренції і шкідливого впливу на торгівлю між Україною та державами-членами ЄС внаслідок надання державної допомоги в Україні. Відповідно, Закон встановлює загальну заборону на державну допомогу. Визнаючи, що за деяких обставин, втручання держави є необхідним для налагодженої економіки, у Законі є місце для ряду політичних цілей, заради яких державна допомога може вважатися сумісною. Положеннями Закону вимагається попереднє схвалення Антимонопольним комітетом України (далі – АМКУ) будь-якої нової державної допомоги; при цьому визначає можливості розробки процедур щодо блокових виключень, які в кінцевому рахунку усунуть необхідність здійснення повідомлення у певних, заздалегідь обумовлених випадках. Крім того, Закон уповноважує АМКУ вимагати відшкодування несумісної державної допомоги.

Проте, найбільш важливою особливістю Закону є те, що він є рамковим законом, який вимагає розробки значного обсягу вторинного законодавства для деталізації фактичних прав та обов’язків надавачів та одержувачів державної допомоги, встановлення обмежень щодо надання державної допомоги в Україні, що забезпечуватимуться Антимонопольним комітетом як регулятором в Україні. Для розробки відповідного вторинного законодавства в Законі передбачений певний перехідний період до моменту набуття ним чинності.

Крім того, існує низка нормативно-правових актів, які регулюють принаймні деякі аспекти надання державної допомоги: наприклад Бюджетний[1], Податковий[2] та Господарський[3] кодекси України, Закон «Про захист економічної конкуренції в Україні» [4] та низка Концепцій розвитку різних галузей промисловості.

В яких обсягах в Україні надається державна допомога?

Ефективність використання бюджетних коштів є наріжним каменем сталого економічного розвитку в будь-якій країні, а це можливо лише за умови вільної і відкритої економіки. Проблемою управління державними фінансами в Україні є нерегульовані витрати бюджетних коштів на державну підтримку окремих підприємств або галузей економіки. За різними оцінками, державна допомога в Україні становить від 4 до 10% від валового внутрішнього продукту (ВВП) [5]. Цей показник можна порівняти із пороговим значенням ЄС, що складає 1% від ВВП.

Чому важливо реформувати систему надання державної допомоги в Україні?

Законодавство у сфері державної допомоги в Україні принесе абсолютно новий тип правового регулювання в Україні. Будучи зумовленою міжнародними договірними зобов’язаннями і розробленою як новий важіль конкурентної політики, ця нова сфера регулювання очікувано зможе підвищити прозорість і скоротити будь-яку приховану корупцію під час використання державних коштів для підтримки окремих компаній. Це принесе користь системі управління державними фінансами в Україні в цілому та кожному окремому українському платнику податків зокрема. Що стосується конкуренції і торгівлі, то тут українська система правового регулювання державної допомоги допоможе усунути свавілля і вибірковість надання такої допомоги, як мінімум в декількох суттєвих випадках, які спотворюють конкуренцію на ринках.

Крім того, наполягаючи на попередньому аналізі впливу і наслідків запропонованих заходів державної допомоги, ухвалені заходи державної підтримки для суб’єктів господарювання більш ймовірно досягнуть намічених  цілей і принесуть кращі практики у промислову, регіональну політику та політику розвитку бізнесу та ініціатив в Україні.

Які переваги принесе реформування системи державної допомоги в Україні?

Основними перевагами Закону “Про державну допомогу суб’єктам господарювання” є:

  • прозорість надання державної допомоги;
  • моніторинг і контроль незалежним органом: здійснюється Антимонопольним комітетом України, який є відповідальним органом за складання та ведення реєстру державної допомоги;
  • підвищення рівня конкуренції;
  • чесні правила гри на ринку;
  • привабить як іноземних інвесторів, так і заохочуватиме малі і середні підприємства України розвиватися;
  • один із засобів боротьби з корупційними схемами, так як надавачі державної допомоги повинні будуть повідомляти про намір надати допомогу Антимонопольний комітет України, який в свою чергу прийматиме рішення щодо відповідності такої допомоги правилам конкуренції;
  •  підвищить ефективність використання і контролю за державними коштами;
  • зменшить корупційну складову та чиновницьке свавілля при прийнятті рішення щодо надання державної допомоги окремим підприємствам, що в свою чергу спотворює конкуренцію на ринку;
  • покращить в цілому ефективність управління державною фінансовою системою.

[1] Бюджетний кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, № 50-51, ст.572)

2 Податковий кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 13-14, № 15-16, № 17, ст.112)

3 Господарський кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 18, № 19-20, № 21-22, ст.144)

4 Закон « Про захист економічної конкуренції в Україні» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 12, ст.64)

5http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/category/74886