Як держава може підтримати стартапи?

Якi переваги може отримати малий i середнiй бізнес від прийняття Закону «Про державну допомогу суб’єктам господарювання».

Надання державної допомоги досить дискусiйний пункт у стосунках держави i бiзнесу: така допомога може спотворити конкуренцію, що в свою чергу має негативний вплив на споживачів та бізнес. Проте, там, де є прогалини ринку, державна допомога може бути необхідною і виправданою. В Українi такими прогалинами можна вважати доступ до фінансування малого та середнього бiзнесу.

В Європейському Союзі малі та середні підприємства вважаються двигунами виробництва та економічного прогресу. Офіційно в ЄС працює більше 23 мільйонів малих та середніх підприємств, що становить 99% всіх європейських підприємств. Такі підприємства створюють найбільшу кількість робочих місць, працевлаштовуючи більше 100 мільйонів працівників, які залишаються працювати в межах своїх місцевих громад, таким чином являючи собою гарантію соціальної згуртованості і стабільності. Малі та середні підприємства грають важливу роль для зростання економіки ЄС, виробляючи 60% ВВП ЄС. Динамічні підприємці особливо добре використовують можливості глобалізації та науково-технічного прогресу. Малі та середні підприємства грають головну роль в процесі впровадження інновацій і, таким чином, є головним елементом економіки, що ґрунтується на знаннях.

Однією з найбільших проблем для малих та середніх підприємств в ЄС був доступ до фінансування. Інвестори і банки часто ухилялися від фінансування стартапів та новостоворених малих та середніх підприємств через ризики, з якими це було пов’язано. В 2008 році Європейська Комісія прийняла План відновлення для малого та середнього бізнесу, відповідно до якого надавалась допомога всім малим та середнім підприємствам, в тому числі шляхом запровадження дуже конкретних, специфічних заходів для зменшення адміністративних навантажень на бізнес, а також для допомоги більшій кількості людей стати підприємцями. План відновлення мав на меті підвищення доступу до фінансування для малих та середніх підприємств і нагадував державам-членам ЄС про те, що вони повинні повною мірою використовувати правила надання державної допомоги для таких підприємств. Державна підтримка Європейського малого та середнього бізнесу проявляється на результатах їх конкурентоспроможності, коли така допомога спрямована на структурні поліпшення ринкових умов через «розумні інвестиції»: що ведуть до створення та більшого використання інновацій, проведення більшої кількості досліджень, підвишення рівня енергоефективності, покращення рівня підготовки та перепідготовки кадрів та створенню робочих місць.

На сьогоднішній день політика ЄС щодо державної допомоги малим та середнім підприємствам є дуже сприятливою. Відповідно до існуючого законодавства, малі та середні підприємства отримують більше державної допомоги, ніж великі підприємства. Наприклад, нові правила щодо надання державної допомоги на дослідження, розвиток та інновації містять заходи, направлені тільки на малі та середні підприємства: допомога для проектів з досліджень, розробок та інновацій, допомога для здійснення патентування, допомога для новостоворених інноваційних підприємств, допомога для підтримки інноваційних послуг, допомога для працевлаштування висококваліфікованого персоналу.

1 липня 2014 року був прийнятий Закон України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (№ 1555-VII) (далі – Закон) для забезпечення виконання міжнародних зобов’язань України відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС та з метою запровадження правил надання державної допомоги та забезпечення, щоб допомога була направлена на потрібні цілі і виправляла прогалини ринку та не створювала негативного впливу на конкуренцію. Маючи такі жорсткі правила регулювання надання державної допомоги забезпечить, щоб ті підприємства, які отримують державну підтримку, не були занадто залежними від неї та мали стимул для запровадження інновацій та підвищення ефективності виробництва. Нові учасники ринку заохочуються, а слабкішим та неефективним компаніям рекомендується не залишатись на ринку. В кінці-кінців, це краще для споживачів.

В той час, як Європейський Союз відкрив свої ринки, Україна почала переорієнтовувати свій експорт з Росії до ЄС – нашому бізнесу потрібно починати працювати за Європейськими правилами. Крім того, нові правила чесної гри та неспотвореної конкуренції, що є наріжним каменем функціонування ринкової економіки, допоможуть нашим виробникам пристосуватись до торгівлі на нових ринках ЄС. Закон набере чинності через 3 роки після опублікування, тобто 2 серпня 2017 року. Тому, для того, щоб система державної допомоги була повністю функціонуючою на момент набрання чинності Законом необхідно розпочинати процес підвищення обізнаності щодо нового законодавства серед підприємців (отримувачів державної допомоги) та органів державної влади (надавачів державної допомоги) якомога раніше.

Перш за все, необхідно визначити чи є захід підтримки державною допомогою відповідно до положень Закону?

Якщо Ваша відповідь на всі чотири питання буде “так”, тоді така підтримка є державною допомогою. Якщо на деякі питання Ви відповіли “ні” або Ви не впевнені щодо відповіді, тоді Вам потрібна допомога юриста.

1. Чи допомога надається державою або за рахунок державних ресурсів?

“Надається державою” означає будь-яким державним або приватним органом, який контролюється державою.

“Державні ресурси” є широким поняттям: податкові пільги, лотерея або фінансування з фондів ЄС, над якими держава здійснює контроль.

2. Чи підтримка надає перевагу одному або більше підприємствам над їх конкурентами?

“Підприємство” це будь-яка організація, яка здійснює економічну діяльність:

- справа в економічній діяльності, а не в правовій формі підприємства, тому неприбуткові організації, благодійні організації та державні органи теж можуть вважатись підприємствами в залежності від виду діяльності, яку вони провадять;

- підтримка організації, яка не провадить економічної діяльності, не є державною допомогою; підтримка індивідуальних осіб через систему соціального забезпечення не є державною допомогою;

- поняття «підприємство» також може включати в себе операторів і ‘посередників’, якщо вони виграють від фінансування.

“Економічна діяльність” означає поставку товарів або послуг на ринок. Не обов’язково отримувати прибуток, щоб провадити економічну діяльність: якщо інші підприємства пропонують такі ж товари або послуги, тоді це вважається економічною діяльністю.

“Перевага” може мати багато форм: не тільки грант, кредит або податкові пільги, а й використання державного майна безкоштовно або за ціною, меншою ніж ринкова. По суті, це те, що підприємство не може отримати в процесі своєї діяльності.

3. Чи така підтримка спотворює або потенційно може спотворити конкуренцію?

Якщо допомога зміцнює становище одержувача по відношенню до своїх конкурентів, то відповідь, ймовірно, буде “так”.

“Потенціал до спотворення конкуренції” не обов’язково має бути істотним або серйозним: може включати в себе відносно невелику кількість фінансової підтримки та фірми з невеликою часткою ринку.

Наведемо кілька прикладів з державної допомоги (передбачених в статті 4 Закону – список не є вичерпним): Державні гранти; зменшення процентної ставки; податкові пільги; податкові кредити; державні гарантії; надання державою товарів або послуг на пільгових умовах; прямі субсидії; пільгові процентні ставки; гарантії кредитів на особливо вигідних умовах; придбання землі або будівель безоплатно чи на пільгових умовах; надання товарів і послуг на пільгових умовах; скорочення соціальних внесків; капітальні трансфери; певні державні частки в капіталі підприємств.

Менш очевидними прикладами державної допомоги можуть бути: консультативні послуги; допомога компаніям для інвестування в екологічні проекти; допомога державним підприємствам для підготовки до приватизації; законодавство, щоб захистити або гарантувати частку ринку; державно-приватне партнерства і контракти, не відкриті для конкурентних тендерів.

Деякі цікаві приклади державної допомоги: безкоштовна реклама на державному телебаченні; інфраструктурні проекти, що надають перевагу певним користувачам.

Крім того, необхідно зазначити, що держава може використовувати різні інструменти для підтримки малих та середніх підприємств, які не є державною допомогою: програми підтримки сільського господарства та рибальства; комерційні платежі за надані послуги, які компанія отримала за контрактом з державним органом, відповідно до конкурсних тендерних вимог; підтримка не-господарської діяльності (наприклад, фінансування діяльності по регулюванню і виконанню суспільних функцій органів державної влади; підтримка основної діяльності науково-дослідних організацій, пов’язаних з викладанням та науковими дослідженнями, підтримка державної освіти; підтримка медичних послуг, що надаються як публічнї функції держави); допомога, отримувачі якої не є підприємствами (наприклад, допомога індивідуальним особам, соціальна допомога, благодійним організаціям, для державного житла); підтримка загальної інфраструктури, якою не користується окремий користувач, наприклад, вулиці, водні шляхи, прибережні стежки, велосипедні маршрути, поліпшення інфраструктури або дорожніх мереж громадського транспорту, благоустрою, збору стічних вод; фінансування навчальних корпусів, очисних споруд і сховищ відходів або для розвитку промислових чи бізнес-парків; загальні схеми навчання; заходи з підвищення обізнаності та сприяння поширенню передового досвіду через інформацію, що є доступними для всіх; загальні податкові заходи, доступні для всіх.

Даний перелік не є вичерпним і не включає всіх заходів підтримки, які не є державною допомогою.

Переваги для малих та середніх підприємств від прийняття Закону «Про державну допомогу суб’єктам господарювання»

  • прозорість надання державної допомоги: надавачі державної допомоги, тобто органи державної влади, а також юридичні особи, що діють від їх імені, уповноважені розпоряджатися ресурсами держави чи місцевими ресурсами і ініціюють та/або надають державну допомогу, повинні будуть повідомляти Антимонопольний комітет про намір надати державну допомогу. Антимонопольний комітет в свою чергу буде перевіряти такі схеми і програми державної допомоги і виносити рішення щодо допустимості такої допомоги (відповідно до статей 6, 7, 8 Закону). У випадку, якщо державна допомога буде визнана недопустимою Антимонопольним комітетом – така допомога підлягає поверненню. Порядок повернення незаконної державної допомоги, недопустимої для конкуренції, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
  • моніторинг і контроль незалежним органом: здійснюється Антимонопольним комітетом України, який є відповідальним органом за складання та ведення реєстру державної допомоги;
  • підвищення рівня конкуренції: при наявності чесних правил гри на ринку всі суб’єкти господарювання мають рівні можливості щодо отримання підтримки від держави;
  • малі та середні підприємства будуть мати більше шансів отримати державну допомогу: з повністю функціонуючою системою контролю і моніторингу за державною допомогою, включаючи з функцією мораторію, малі та середні підприємства отримають переваги від прозорих правил отримання допомоги від держави, уникаючи бюрократичного та чиновничого свавілля. Але необхідно зазначити, що відповідно до статті 2 Закону, державна допомога вважається несумісною з конкуренцією, якщо інше не визначено Законом. В Розділі 2 Закону містяться положення, якими визначено, яка саме допомога є сумісною/може вважатися сумісною з правилами конкуренції;
  • малі та середні підприємства можуть отримувати будь-які категорії допомоги, дозволені відповідно до правил державної допомоги. А для тих категорій державної допомоги, які можуть отримувати і великі підприємства, для малих та середніх підприємств передбачені більші розміри допомоги;
  • чесні правила гри на ринку: питання надання державної допомоги суб’єктам господарювання врегульовано на законодавчому рівні. Крім того, всі процедурні питання надання, оцінки та звітності будуть врегульовані підзаконноми актами;
  • привабить як іноземних інвесторів, так і заохочуватиме малі і середні підприємства України розвиватися;
  • один із засобів боротьби з корупційними схемами, так як надавачі державної допомоги повинні будуть повідомляти про намір надати допомогу Антимонопольний комітет України, який в свою чергу прийматиме рішення щодо відповідності такої допомоги правилам конкуренції;
  • запровадження правила щодо незначної допомоги: інструмент незначної допомоги дозволяє надавачам державної допомоги надавати субсидії обмеженого розміру малим та середнім підприємствам дуже швидко, без повідомлення Уповноваженого органу (АМКУ) та без необхідності розпочинати адміністративну процедуру. Відповідно до Закону, незначна державна допомога означає державну допомогу одному суб’єкту господарювання, сукупний розмір якої незалежно від її форми та джерел не перевищує за будь-який трирічний період суму, еквівалентну 200 тисячам євро, визначену за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком України, що діяв на останній день фінансового року;
  • підвищить ефективність використання і контролю за державними коштами;
  • зменшить корупційну складову та чиновницьке свавілля при прийнятті рішення щодо надання державної допомоги окремим підприємствам, що в свою чергу спотворює конкуренцію на ринку;
  • покращить в цілому ефективність управління державною фінансовою системою.

Нарешті, встановлюючи правила надання, моніторингу та контролю за державною допомогою  Україна допомагає малим та середнім підприємствам отримати доступ до фінансування, яке їм необхідне для росту і розвитку. До цього часу малим та середнім підприємствам доводилося зосередитися на щоденному виживанні, обмежуючись тільки оборотним капіталом, не кажучи вже про інвестиції в нові підприємства. Тепер бізнес має інструмент для зростання, створення робочих місць і розвитку економіки. Сподіваюся, цей новий інструмент не буде поодинокою ініціативою для створення ефективної держави.

Автор: Яна Рогінська, експерт Проекту

Стаття була опублікована в журналах “Контракты” та “Юридична Газета“.

За зміст цієї статті відповідають виключно Crown Agents та партнери консорціуму, а висловлена у статті думка у жодному випадку не може тлумачитися як офіційна позиція EUROPEAID, Європейського Союзу чи будь-якої засновницької чи суміжної організації ЄС.

Comments

*