Моніторинг державної допомоги як інструмент боротьби з корупцією

Державна допомога суб’єктам господарювання, по суті, передбачає вплив на конкуренцію та торгівлю у формі субсидій, податкових пільг та інших форм державних концесій на користь окремих підприємств і, отже, може мати негативний вплив на діяльність інших підприємств. У сучасну епоху вільної торгівлі ці типи державного втручання в економіку є проблематичними, якщо вони суттєво впливають на торгівлю і конкуренцію.

Відсутність контролю державної допомоги вважається одним зі слабких місць у системі управління державними фінансами України, що призводить до застосування вибіркових заходів державної підтримки для окремих (наприклад, державних) підприємств, що, в свою чергу, знижує конкуренцію і створює обмеження для функціонування ринкової економіки в Україні. Окрім того, з метою сприяння ефективному управлінню та більш раціональному розподілу обмежених бюджетних ресурсів необхідно збільшувати прозорість та розвивати сучасне регулювання у сфері державної допомоги. 

З відкриттям торгівлі та міжнародних позицій країни (у тому числі у контексті інтеграції у ЄС та членства у СОТ) необхідно повністю враховувати міжнародні правила, які стосуються державної підтримки економічної діяльності та інтересів нових торгових партнерів стосовно впливу державної допомоги та субсидій на торгівлю та конкуренцію. 

Міжнародні зобов’язання України щодо контролю і моніторингу за державною допомогою суб’єктам господарювання передбачені угодами СОТ, Договором про енергетичне співтовариство, Угодою про партнерство і співробітництво, а також Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Всі ці міжнародні договори передбачають зобов’язання України запровадити систему контролю і моніторингу за державною допомогою, яка надається суб’єктам господарювання. 

1 липня 2014 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (далі – Закон), що знаменує важливу віху у розвитку української системи державної допомоги. Закон є рамковим документом, встановлюючи фундамент для забезпечення повного функціонування системи державної допомоги в Україні, тоді як більш детальні правила-процедури будуть регулюватися підзаконними актами. 

Прийняття даного Закону є дуже актуальним для України, зокрема для відновлення конкуренції на внутрішньому і зовнішніх ринках. Не є секретом, що в нашій державі державна підтримка в формі гарантій, податкових пільг і інших преференцій завжди надавалась лише окремим великим підприємствам, великому капіталу. Так, приклад різних видів державної підтримки, що надавалась групі компаній Activ Solar для будівництва сонячних електростанцій, є показовим. Дана група компаній в 2010 році отримала кредит в державному банку (458 мільйонів Євро), заплатила відсотки по кредиту за рахунок допомоги з державного бюджету (200 млн грн), завезла з-за кордону звільнене від митних зборів та ПДВ обладнання для будівництва сонячних електростанцій, отримала в пільгову оренду у держави кілька сотень гектарів земель, та лобіювала прийняття необхідного їм законодавства,чим остаточно монополізувала український ринок. По-суті, Activ Solar отримувала державну допомогу на розвиток свого бізнесу і при цьому монополізувала ринок, що унеможливило появу будь-якої конкуренції, навіть в майбутньому. 

З метою уникнення саме таких ситуацій в Україні і запроваджується система контролю за наданням державної допомоги. 

На сьогодні, відповідно до міжнародних рейтингів конкурентоздатності, Україна займає одні з найнижчих місць. Наприклад, відповідно до Індексу легкості ведення бізнесу (англ. Ease of Doing Business Index) — індекс задля порівняння простоти підприємницької діяльності між країнами світу, що укладається Світовим банком на основі річних даних – в 2014 році Україна зайняла 112 місце з понад 189 країн світу. Індекс сприйняття корупції, відповідно до якого вимірюється рівень корупції в державному секторі, розмістив Україну на 144 місце зі 177. 

Крім того, відповідно до Індексу конкурентоспроможності Всесвітнього Економічного Форуму, Україна посідає 84 місце із 148. 

Такі низькі рейтинги конкурентоздатності нашої країни вказують на те, що існує багато проблем як з ефективністю використання державних коштів, так і з корупцією, високим рівнем бюрократичних процедур, податковим регулюванням, політичною нестабільністю, а також з проблемами доступу до заходів державної підтримки. 
Запровадження ж в Україні системи контролю і моніторингу незалежним органом за використанням державних коштів на державну підтримку суб’єктів господарювання допоможе значно скоротити корупційні виклики та підвищити ефективність і прозорість витрачання державного бюджету. 

Які ж саме переваги нового ЗУ «Про державну допомогу суб’єктам господарювання»? 
• прозорість надання державної допомоги 
• моніторинг і контроль незалежним органом (Антимонопольним комітетом України) 
• підвищення рівня конкуренції 
• чесні правила гри на ринку 
• привабить як іноземних інвесторів, так і заохочуватиме малі і середні підприємства України розвиватися 
• один із засобів боротьби з корупційними схемами, так як надавачі державної допомоги повинні будуть повідомляти про намір надати допомогу Антимонопольний комітет України, який в свою чергу прийматиме рішення щодо відповідності такої допомоги правилам конкуренції 
• підвищить ефективність використання державних коштів 
• покращить в цілому ефективність управління державною фінансовою системою. 

Висновки 

1. Законодавство у сфері державної допомоги в Україні принесе абсолютно новий тип правового регулювання; 

2. Регулювання державної допомоги зможе підвищити прозорість і скоротити будь-яку приховану корупцію під час використання державних коштів для підтримки окремих компаній; 

3. Це принесе користь системі управління державними фінансами в Україні в цілому та кожному окремому українському платнику податків зокрема; 

4. Ухвалені заходи державної підтримки для суб’єктів господарювання найімовірніше досягнуть намічених цілей і принесуть кращі практики у промислову, регіональну політику та політику розвитку бізнесу та ініціатив в Україні.

Автор:  Яна Рогінська, експерт Проекту.

Стаття була опублікована у “Юридичній Газеті” та на веб-порталі “Європейський Простір”.

За зміст статті відповідають виключно Crown Agents та партнери консорціуму, а висловлена у інтерв’ю думка у жодному випадку не може тлумачитися як офіційна позиція EUROPEAID, Європейського Союзу чи будь-якої засновницької чи суміжної організації ЄС.

Comments

*